Міністерство освіти України Національний університет “Львівська політехніка” Методичні вказівки до лабораторної роботи №24 З курсу: “Охорона праці” На тему: “Дослідження електричного опору тіла людини” Львів - 2004  I. МЕТА РОБОТИ Дослідження параметрів опору тіла людини, який визначаює струм, що протікає через нього в електричному ланцюзі. 2. ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ. Статистика електротравматизму показує, що смертельне ураження електричним струмом складає близько 16 % загального числа нещасних випадків зі смертельним результатом. Нещасних випадків в електроустановках напругою до 1000 В приблизно в 3 рази більше, ніж в електроустановках напругою вище 1000 В. Причому з загальної кількості смертельних электротравм 2,5 % припадає на електроустановки напругою до 90 В. Коли електричний струм проходитить через організм людини, то проводить на нього термічний, електролітичний і біологічний вплив. Термічний вплив виявляється в опіках зовнішніх і внутрішніх ділянок тіла, електричний - у розкладанні крові й іншої органічної рідини тіла, біологічне - у роздратуванні і порушенні живих тканин організму, що може супроводжуватися мимовільним, судорожним скороченням м'язів, у тому числі м'язів серця і легень. При цьому порушується кровообіг і робота органів дихання або ж цілком припиняється їхня діяльність. У результаті впливу електричного струму виникають два види враження: електричні травми й електричні удари. Електричні травми - це чітко виражені місцеві ушкодження тканин організму. Розрізняють наступні електричні травми: -електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри і механічне пошкодження. Електричні опіки виникають безпосередньо від проходження електричного струму або в результаті тепла, що виділилося, на різних ділянках тіла, а також в результаті впливу електричної дуги. Електричні знаки являють собою чітко окреслені плями сірого або блідо-жовтого кольору на поверхні шкіри людини, яку вразив ел. струм. Металізація шкіри - це проникнення у верхні шари шкіри дрібних частинок металу, що розплавився під дією електричної дуги. Механічні ушкодження є наслідком різких мимовільних судорожних скорочень м'язів під дією струму, що проходять через людину. У результаті можуть відбутися розриви шкіри, зв'язок, кровоносних судин і нервових тканин, а також вивихи суглобів і навіть переломи кісток. Електричні удари - це порушення живих тканин організму електричним струмом, що проходить через них, які супроводжуються мимовільними скороченнями м'язів. В залежності від результату впливу струму на організм, електричні удари можуть бути умовно розділені на наступні три ступені: I - судорожне скорочення м'язів без втрати свідомості; ІІ - судорожне скорочення м'язів з втратою свідомості, але із збереженням дихання і роботою серця; ІІІ - втрата свідомості і порушення серцевої діяльності або дихання (або того й іншого разом). Результат ураження електричним струмом залежить від струму, що проходить через людину, тривалості його впливу, шляхів проходження струму в тілі людини, роду і частоти струму, а також індивідуальних властивостей людини. Струм, що проходить через людину, - основний фактор, що обумовлює результат ураження. Опір тіла людини і прикладена до нього напруга також впливають на результат ураження, оскільки вони визначають струм, що проходить через тіло людини. Тіло людини є провідником електричного струму. При цьому різні ділянки тіла чинять для струму різний опір: шкіра, кістки, жирова тканина - великий, а м'язова тканина, кров і особливо спинний і головний мозок - малий. Питомі об'ємні опори окремих ділянок тіла приведені в табл.I. №п/п Ділянка тіла Питомий опір
,Ом·м  1 Суха, чиста шкіра 3·103...2·104  2 Кісткова тканина 103...2·104  3 Жирова тканина 3·10...6·10  4 М”язова тканина 1,5...3  5 Кров 1...2  6 Спинномозкова рідина 0,5...0,6   Як видно з таблиці І. шкіра володіє найбільшим питомим опором і в основному визначає електричний опір всього тіла людини. Шкіра складається з двох основних ша...